Стеблина Наталія Олександрівна
Доктор політичних наук, кандидат наук із соціальних комунікацій, професор кафедри журналістики та соціальних комунікацій
ORCID: orcid.org>>
Google scholar: scholar.google.com>>
Web of Science: researcherid.com>>
У 2005 р. закінчила філологічний факультет Одеського національного університету імені І. І. Мечникова. У грудні 2000 р. захистила кандидатську дисертацію зі спеціальності 27.00.04 – «Теорія та історія журналістики» в спецраді Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
З 2019 р. по теперішній час працює на кафедрі журналістики ДонНУ на посадах доцентки та професорки..
З 01.09.2005 р. по 01.09.2019 р. працювала на посадах викладача, старшого викладача, доцента, завідувача кафедри на факультеті журналістики, реклами та видавничої справи Одеського національного університету імені І. І. Мечникова.
Експерт Національного агентства з якості вищої освіти України за спеціальністю 061 Журналістика.
Викладає дисципліни: «Журналістська майстерність і фах», «Практикум із сучасної політичної журналістики», «Журналістське розслідування», «Теорія політичних комунікацій та медіааналітика».
Основні напрями наукових досліджень:
-
- політична комунікація;
- сучасна українська мережева журналістика;
- цифровізація політики;
- журналістська етика та професійні стандарти у ЗМІ та нових медіа;
- комп’ютерне моделювання політичних процесів.
Медіаналітик та координатор експертної групи Інституту демократії імені Пилипа Орлика (Всеукраїнський моніторинг регіональних ЗМІ на предмет дотримання професійних стандартів)
Медіатренер (провела більше 50 тренінгів із медіаграмотності, організовані Інститутом демократії імені Пилипа Орлика, Одеською обласною організацією «Комітет виборців України»)
Співпрацювала із всеукраїнськими виданнями «Детектор Медіа», «Медіалаб», «Opinion», «День», а також із одеськими регіональними ЗМІ («Ізбірком», «Думская», «Моряк України»)
Працювала на посаді контент-менеджера сайту ГО «Зелений лист» (Одеса)
Автор 1 монографії, 4 підручників (3 з них – у співавторстві), близько 80 наукових праць та 60 науково-популярних публікацій (медіакритика).